Рекуператори тепла вентиляційного повітря призначені для забезпечення енергоефективного повітрообміну в приміщеннях. Найбільш гостро це питания постає під час зимової експлуатації, коли різниця температур зовнішнього й внутрішнього повітря досягає найбільших значень. У цей період року як споживчі властивості рекуператорів (нагрівання повітря, яке надходить знадвору), так і їх економічні властивості (економія енергії) стають найбільш затребуваними. Але саме в цей період з’являється обумовлений природними умовами чинник, здатний радикально погіршити теплову ефективність функціонування рекуператора. Цей чинник полягає в тому, що на теплопередавальній поверхні рекуператора з теплого боку (повітря, що видаляється із приміщення) може утворюватись “шуба” інею. Така “шуба”, маючи низький коефіцієнт теплопровідності, потенційно здатна позбавити сенсу використання рекуператора, практично виключивши

в  ньому підігрів  припливного повітря за рахунок утилізації тепла повітря, що видаляється. Для боротьби з цим негативним явищем у деяких конструкціях рекуператорів вводяться додаткові ТЕНи, які підігрівають припливне морозне повітря до температури, що виключає намерзання інею на теплопередавальних поверхнях. Однак таке конструктивне рішення, по-перше, частково змінюе саму суть рекуператорів, перетворюючи їх певною мірою на електричний підігрівач припливного повітря. По-друге, знижує теплову ефективність безпосередньо рекуператора, тому що зовншнє повітря, яке надходить до рекуператора після проходження ТЕНа, має вже підвищену проти вихідної температуру, через що зменшений таким чином температурний напір знижує теплову ефективність рекуперативного теплообміну у виробі.

Питания про імовірність намерзания інею на теплопередавальних поверхнях у децентралізованих рекуператорах тепла вентиляцтйного повітря ТеФо нерідко задають і нам, тим більше, що в конструкції наших рекуператорів не передбачено жодних пристроїв для попереднього підігріву зовнішнього повітря. Дати коректну й однозначну відповідь на таке питания не вбачається можливим, оскільки динаміка намерзання інею в рекуператорі залежить не лише від його конструкції, а й від низки взаємонезалежних факторів, що довільно поєднуються в кожному конкретному випадку. Основними з них є: вихідний ступінь рекуперації даного виробу, температура зовнішнього повітря, співвідношення витрат повітря, що видаляється і припливає, абсолютне значення витрати повітря, що видаляється, температура й відносна вологість повітря у приміщенні. Однак деякі якісні оцінки цього процесу очевидні. Вони були наведені нами ще на стадії розробки технічної документації на рекуператори ТеФо1. Зокрема, в “Технічному описі й інструкції для експлуатації ТеФо”‘, у п. 2.5.3 записано: “Процес утворення інею при базовых витратах повітря, що видаляється й подається, як правило, взагалі не спостерігається при температурах зовнішнього повітря, що перевищують (-10-15°С)”. I далі: “Процес намерзання льоду, як правило, носить характер, що коливається близько деякого значення товщини льоду (”шуба” збільшується до певних розмірів, після чого збільшення швидкості потоку теплого повітря, з одного боку теплопровідність, що й зменшилась через зледеніння, стінку, з іншого боку, приводять до зупинки процесу намерзання й деякому його зворотному плину і т.д., завдяки чому процес коливається близько деякого положення рівноваги) …якщо ж, через несприятливу комбінацію факторів, обмерзання буде розвиватися навіть до змикання крижаиих кірок сусідніх трубочок аж до повного перекриття прохідного перетину витяжного повітря, то це нічим не загрожує — просто рекуператор припинить функціонувати як такий і перетвориться у звичайиий канал для подачі зовнішнього повітря.

Після відтаювання льоду рекуператор повністю відновить свої первісні властивості. Досягнення такого, безумовно небажаного режиму, як правило не викликає дефектів самого рекуператора”.

Сьогодні існують деякі фактичні дані, що дають змогу з якісної точки зору підтвердити справедливість вказівок, наведених в “Технічному описі“, а також кількісно охарактеризувати динаміку зниження ступеня рекуперації внаслідок утворення „шуби” інею. У цій статті проаналізовано результати експлуатації за прямим призначенням рекуператорів ТеФо у зимовий період 2008/2009 р., а також представлено аналітичну обробку результатів періодичних випробовувань одного із серійних рекуператорів ТеФо у клілматичній камері.

Результати експлуатації рекуператорів ТеФо^® у зимовий період 2008/2009 р.

Проаналізовано роботу двох рекуператорів ТеФо. За підсумками зимової експлуатації 2008/2009 р.: одного - у житловому приміщенні в Санкт-Петербурзі, другого - в офісному приміщенні в м. Прокоп’євську Кемеровської обл. (Росія).

Мікроклімат у житловому приміщенні з рекуператором (Санкт-Петербург) забезпечувався за допомогою додаткових засобів кліматизації й характеризувався підвищеною вологістю і підвищеною температурою (відносна вологість на рівні 50% при температурі 23-24°С). Тривала и безперервна цілодобова експлуатація цього рекуператора при характерних для Санкт-Петербурга в цей перюд року температурах не викликала жодних змін у характеристиках роботи рекуператора, доки температура зовнішнього повітря не опустилася нижче (-15°С). Коли наприкінці січня 2009 року температура надворі знизилась до -20°С, - на зовнішній стіні будинку візуально виявили намерзания льоду, що спускався від нижнього краю вихідного патрубка рекуператора.

Слід особливо підкреслити, що цей ефект (намерзания льоду на виході патрубка зі стіни) не є однією з особливостей саме рекуператорів ТеФо. Це явище обумовлене законами природи, тож буде притаманним будь-якому рекуператору з більш-менш непоганою тепловою ефективністю. Це легко побачити, звернувшись до таблиць з властивостями вологого повітря. Зокрема, за температури повітря в приміщенні на рівні 24°С і відносної вологості 50% в 1 кг повітря міститься 9,3 г водяної пари, а за температури повітря -4°С, тобто на виході з рекуператора при ступені рекуперації 70% і вищевказаних температурах надворі й у примтщенні, в 1 кг повітря не може міститись більше ніж 2,8 г водяної пари. Таким чином, при витраті повітря на рівні 30 м3/год (тобто приблизно 37 кг/год) щогодини з рекуператора разом з потоком 100% вологого повітря буде виходити у вигляді рідкої фази (підкреслюємо: не у вигляді пари, а саме у вигляді рідкої фази) приблизно 240 мл води. Потрапивши на зовнішній бік стіни, що має температуру значно нижчу від 0°С, ця вода, природно, перетворюється на лід.

В офісному приміщенні у Прокоп’євську не застосовувались жодні спеціальні пристрої кліматизації для штучного підтримування параметрів повітря. За словами людей, що працювали в цьому офісі, у процесі функціонування рекуператора спостерігалася наступна картина. При температурі зовншнього повітря -20°С на зовншній поверхні трубочок витяжного повітря теплообмінника у районі виходу з рекуператора приблизно через 1,5-2 години від моменту включения рекуператора з’являлася біла плівка інею. Ця плівка продовжувала наростати протягом ще декількох годин. До середини робочого дня  її товщина стабілізувалася і при цьому не справляла помітного впливу на характеристики рекуператора.

Крім експлуатації в описаному штатному режимі був проведений експеримент з метою визначити, як вплинуть екстремально низькі температури зовнішнього повітря на пра-цездатність рекуператора. Для цього у період найбільших холодів (-40°С) рекуператор працював цілу добу за температури повітря у примщенні 20°С. Ранковий огляд рекуператора наступного дня показав, що вихідний перетин патрубка виявився практично повністю перекритим товстою “шубою” інею. Включения режиму “відтаювання” дало змогу досить швидко розтопити весь іній і ввести рекуператор у режим нормального функціонування. Жодних негативних наслідків для працездатносл рекуператора цей експеримент не мав — усі деталі й вузли зберегли цілісність і свої первинні геометричні розміри, а сам рекуператор повністю зберіг усі свої споживчі властивості.

Візуальні спостереження за роботою цих двох рекуператорів дуже добре узгоджуються з теоретичними припущеннями, сформульованими нами в процсі створення рекуператорів і викладеними, як відзначено вище, в “Технічному описі й Інструкції для експлуатації рекуператорів ТеФо”.

Аналіз двох вищеописаних прикладів експлуатації рекуператорів ТеФо в умовах низьких температур дає можливість зробити ряд практичних висновків:

•           до температур зовнішнього повітря не нижче (-15°С) жодних змін у нормальному функціонуванні рекуператорів ТеФо не відбувається. Отже, можна стверджувати: якщо рекуператор призначений для експлуатації в районах з розрахунковою зимовою температурою на рівні (-14…-15°С), то ніяких спеціальних, так званих “зимових” функцій у такий рекуператор вбудовувати не потртбно;

•           при вертикальному розташуванні рекуператора й можливості зниження температури зовнішнього повітря нижче (-15°С) виникає імовірність утворення льоду, що спускатиметься вниз від вихідного патрубка рекуператора. Через це необхідно або вжити заходів для захисту розташованого нижче патрубка забору зовншнього повітря, наприклад шляхом влаштування козирка над ним, або вивести вихідний патрубок приблизно на 60-70 мм зі стіни для того, щоб утворюваний лід звисав з нього у вигляді бурульки й не перекривав вхідний перетин патрубка забору повітря;

•           якщо умови “сприяють” утворенню значної шуби інею, тобто коли температура зовнішнього повітря може довгостроково знижатися поза -20…-22°С, - рекуператор необхідно забезпечити кнопкою “відтаювання”. Слід зазначити, що кнопку для вимикання лише вентилятора подачі зовнішнього повітря ми й раніше передбачали за замовчуванням на всіх рекуператорах, але, як показав досвід їх експлуатації (а до зими 2008/ 2009 рр. рекуператори не експлуатувалися в репонах з можливим тривалим зниженням температури нижче -25°С), необхідності в кнопці не виникало, і ми залишили цю функцію як додаткову опцію, що вбудовуеться за окремим узгодженням. За підсумками зазначеної зимової експлуатації в Прокоп’євську вона передбачається за замовчуванням. Коли відомо, що регіон, де передбачається експлуатація виробу, має розрахункову зимову температуру вище -12°С, ця функція вводитися не буде.

■ Оберігає здоров’я

■ RylkAir - це вентиляційна систе­ма з примусовою циркуляцією повітря і природним теплообміном.
■ Залежно від різниці температур під час теплообміну, свіже зовнішнє пові­тря обігрівається або охолоджується за рахунок внутрішнього використаного. Таким чином економиться 70% енергії, витраченої на вентиляцію; крім того, повністю використовується зовнішнє те­пло, в тому числі й сонячне.
■ На відміну від деяких систем кліма-тизації, апарат RylkAir здатен усувати шкідливі гази (продукти обміну речовин і експлуатації помешкання) та постачати кисень.
■ Крім того, споживає заледве 3 Вт електричної енергії!

У закритих приміщеннях ми перебуваємо в середньому 70-90% нашого життя, тож якість внутрішнього повітря має надзвичай­но важливе значення для нашого здоров’я. Природна вентиляція влітку не достатньо ефективна, а зимою спричиняє надмірні теп­ловтрати.

Щоб забезпечити необхідну гігієнічність вентиляції, всі вентиля­ційні канали і апарати потрібно регулярно ретельно чистити від осадів і хвороботворної мікрофлори, яка завжди є в повітрі.

RylkAir - це єдиний вентиляційний апарат із тепловим обміном, який нескладно ретельно очистити. Зусилля користувача мас-кимально спрощені - апарат спроектований таким чином, що обов’язкове очищення зводиться до зняття вкладки обмінника і прання його в автоматичній пральній машині. Короткі стіно­ві чи віконні канали легко миються.

Принцип дії
■ Апарат RylkAir має два незалежні відсіки, розділені перегородкою зі спеціальної тканини.
■ Потоки вхідного і вихідного повітря, не змішуючись між собою, обмінюються теплом через перегородку, що їх розділяє.
■ Повітря в апарат нагнітається двома низьковольтними вен­тиляторами.
■ Велика поверхня і пористість тканинної перегородки сприяють затриму­ванню більшості твердих частинок і алергенів, яких чимало у зовнішньому повітрі.
■ Підвищен­ня температури зовнішнього повітря зменшує його відносну вологість і таким чином знижує рі­вень вологості у помешканні до оптимального.

НА ВІДМІНУ ВІД ГРАВІТАЦІЙНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ,
вентиляційний апарат RylkAir уможливлює повне раціональне використання ВНУТРІШНЬОГО І СОНЯЧНОГО ТЕПЛА

1. Гравітаційна вентиляція
90 м3/год = -14.3 кВт год/добу
2. Внутрішнє тепло
0,4×10 = + 4.0 кВт год/добу
3. Сонячне тепло
0,4×6,1 = + 2.4 кВт год/добуБаланс - 7,9 кВт год/добу

Приклад помешкання у багатосімейному будинку
з південним розашуванням стін (місяць-лютий): tзовн. =0С, tвнут.=20С

1. Вентиляція RylkAir
14,3×0,3 =- 4,3 кВт год/добу
2. Внутрішнє тепло + 10.0 кВт год/добу
3. Сонячне тепло + 6.1 кВт год/добу
Баланс + 11,8 кВт год/добу

Переваги RylkAir
- забезпечує оптимальний комфорт користувачеві, зберігаючи його здоров’я;
- захищає від вуличного шуму;
- видаляє із помешкання надлишок водяної пари;
- зменшує концентрацію алергенів у повітрі;
- простота децентралізованого монтажу RylkAir
- вентиляційний апарат RylkAir - унікальний рекупе­ратор, який можна прати у пральній машині

Продуктивність 20-40 м³/год
Продуктивність рекуперації 70%
Потужність вентиляторів 3 Вт

Теплообмінник RylkAir, встановлений у стіні	RylkAir з декоративною заслоною із тканини

ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ Вентиляційний апарат RylkAir СТАНДАРТНА МОДЕЛЬ з текстильним декоративним покриттям Розміри: 200 х 400 х 1700 мм Діаметр з’єднувальних штуцерів: 128 мм Продуктивність повітрообміну: 20-40 м3/год (залежно від напруги) * Продуктивність теплообмінника: 70% Енергоспоживання: 2,5-4 Вт Експлуатаційний термін вентиляторів: 9 років Джерело живлення: 12 В із мережевого блоку живлення Рівень шуму: 25-35 дБ Стінове металеве кріплення Вкладка обмінника: із поліамідної тканини Максимальна температура прання: 40°С Вага: 4,5 кг Монтаж потребує виконання у стіні двох отворів діаметром 120 мм Виробник: MASA-THERM POLSKA

Інструкцію з встановлення рекуператора.

• завантажити 1 частину
• завантажити 2 частину
• завантажити 3 частину
• завантажити 4 частину

ВАРТІСТЬ ПРИСТРОЮ 2.500,00 грн.